Існує багато способів виготовлення трафарету, від вирізування необхідних елементів ножицями і наклеювання їх на сітку, до випалювання отворів у металевому листі лазером. При одному із способів виготовлення сітчастого трафарету, рідкий копіювальний розчин наноситься безпосередньо на сітку вручну. На висохлий фотошар експонується контактним способом діапозитив або негатив, в залежності від мети. Прояв полягає в повному змиванні шару що не закріпився з комірок сітки.

Це досить простий і дешевий метод, але вимагає деяких навичок і практики, що необхідно в будь-якій технології. Світлочутливий розчин можна приготувати самостійно, при цьому його якість можна контролювати самим.

Необхідно враховувати, що рідкі фоторозчини після висихання зменшуються в об'ємі, а нанесені на зернисту поверхню сітчастого полотна, повторюють всю його структуру. Нерівна поверхня шару з друкованого боку не дозволяє щільно притискати діапозитив під час копіювання, а трафарет до запечатуваної площини, що призводить до зниження чіткості зображення. Щоб зменшити цю проблему, на зовнішню сторону наносять кілька фотошарів, які призводять до збільшення товщини трафарету, а отже, до більш товстого шару фарби.

Ще необхідно відзначити проблему пилу, частинки якого можуть потрапити на сітку або вже на нанесений, але не висохлий шар розчину і створити точкові елементи після прояву, що при збігу з тонкими елементами малюнка може призвести до трудновиправимого браку.

Для пониження поверхневого натягу та зменшення утворення бульбашок в розчин додають 5-10% спирту. Знижують швидкість переміщення коритця.

Якщо фоторозчин на основі желатину, то виникає проблема підтримки потрібної температури (вище 30°С), при якій він залишається рідким і без особливих зусиль наноситься на сітку.

Для отримання якісного прямого трафарету, потрібно рівномірне світлочутливе покриття на тій ділянці сита, де передбачається копіювання зображення. Застосовується для цих цілей ракель-лоток. Але можна спробувати і пензлем.

Умови нанесення копіювального розчину:

Незважаючи на те, що фоторозчини в рідкому стані малочутливі до світла, необхідно дотримуватися обережності, уникати яскравого, особливо сонячного світла. Перший шар можна наносити при неяскравому розсіяному світлі, але краще всі роботи по виготовленню трафаретів на основі дихроматів проводити при помаранчевому освітленні.

Нанесення копіювального розчину:

Робоча рама встановлюється в нерухоме вертикальне положення. Беруть лоток, який повинен бути ширше майбутнього зображення, і наливають фотрозчин. Желатиновий розчин попередньо підігрівають на водяній бані до температури 50°С. Коритце притискають до сітки з боку, яка буде контактувати з запечатуваною поверхнею (зовнішня сторона), нахиляють його до змочування розчином і знизу вгору плавно покривають необхідну площу. Лоток відхиляють у вихідне положення, до припинення контакту розчину з сіткою, і відсувають від сітки. Всю операцію повторюють ще раз. Тепер переходять на ракельну сторону рами і наносять фотрозчин так само 2-3 рази.

Раму сушать у темному місці, в горизонтальному положенні, зовнішньою стороною сітки вниз. Температуру тримають в межах 20-30 гр.С, і вона не повинна перевищувати 40°С. Висохлий шар стає чутливий до світла, і вторинне нанесення фотрозчину проводять обов'язково при помаранчевому освітленні.

Після сушіння, друковану сторону додатково покривають фотрозчином в 2-3 прийоми.

При повторному сушінні раму розміщують в темній сушильній шафі, але вже вгору друкованою (зовнішньою) стороною сітки, і сушать при 20-30 гр.С. Фотошар, після висихання, має тенденцію до самополімерізаціі без доступу світла (т.зв. темневе дублення). При підвищеній температурі і високій відносній вологості повітря цей процес прискорюється. Тому необхідно скорочувати до мінімуму час між нанесенням фотошару і копіюванням, дотримувати в приміщенні температуру близько 20 гр.С і відносну вологість 55-65%. Не можна сушити електрорефлекторами, які при прямому випромінюванні інфрачервоними променями задубляють фотошар.

Нанесення фотрозчину на сітку

При друці пилкоподібні краї малюнку, або зливання близько розташованих ліній і дрібних деталей часто викликано тим, що нанесений недостатньо товстий копіювальний шар. Такий шар повторює зернисту структуру сітки з друкованого боку трафарету і нещільно прилягає до запечатуваної поверхні. Фарба за рахунок такої хвилястості безперешкодно проникає на пробільні місця. Чим більше комірці і товщі нитки сітчастого полотна, тим помітніший вплив тонкого шару.

Якщо друковані елементи на відбитку мають по краях збільшене відкладення фарби, то це викликано дуже товстим копіювальним шаром. При недостатній в'язкості фарби контури такого шару починають розпливатися, погіршуючи чіткість малюнка.

Копіювання:

Діапозитив монтують на сітці із зовнішньої сторони за допомогою липкої стрічки. Час засвічення визначають дослідним шляхом.

При виготовленні діапозитива потрібно враховувати, що для отримання чітких елементів зображення, монтаж проводиться емульсійною стороною до фотошару. Тобто зображення повинне максимально контактувати з фотошаром при засвіченні. Виконання малюнків на прозорій плівці скорочує експозицію, а матова калька вимагає набагато більше часу.

Для копіювання можна використовувати наступне саморобне пристосування. Виготовляється скринька, на дно якої монтується одиночние джерело світла або пакет люмінесцентних ламп. Зверху все закривається органічним склом, яке пропускає ультрафіолетове випромінювання. На скло укладається фотодіапозітив або прозора калька з намальованим зображенням.

Трафаретна рама з копіювальним шаром притискається до діапозитивів різними способами. Це можуть бути мішечки з піском, які розміщуються всередині трафаретної рами по всій сітці. Деякі замінили пісок на кухонну сіль, щоб випадково розсипані піщинки не порізали трафарет під час друку, а сіль під час прояви водою розчиняється.

Пристрій для копіювання зображення

Проявлення:

Набухання незасвіченного шару проводять водою при температурі 20-25°С, а потім її підвищують до 40°С, щоб розчинити набряклий желатин. Промивання матриці продовжується близько 5 хвилин.

Перш ніж проявлений трафарет буде висушений, з нього бажано видалити надлишок вологи за допомогою фільтрувального паперу. Трафарет сушать при кімнатній температурі.

Всі відкриті поля сітки, які повинні бути закриті, зкривают копіювальним розчином за допомогою невеликого ракеля-коритця або кисті. При необхідності, тонким пензлем ретушують точкові отвори і деталі малюнка. Висохлу коректуру засвічують відповідним джерелом світла.

Трафарет, призначений для друку фарбою на водорозчинному сполучному елементі, вимагає додаткового закріплення від набрякання у воді. Хімічне дублення проводять в кюветі при невеликому розмірі сита, або раму встановлюють у спеціальний піддон із заглибленням для збору розчину і обливають трафарет на протязі 4-5 хвилин. Дублення виконується 5%-ним розчином алюмокаліевих квасців при температурі 25-300С.

Діапозитиви

Копіювальний процес побудований на впливі світла на фотоемульсію. Фотошар, в остаточному підсумку, повинен набути тільки два протилежних стани: засвічені ділянки, які отримали необхідну дозу випромінювання, і незасвічені. Тому треба звернути увагу на всю ретельність у підготовці зображення, яке буде копіюватися безпосередньо на фотошар, і захищати від світла копіювальний шар. Тривалість та інтенсивність світлового потоку під час експозиції трафарету вимагає від малюнка достатньої щільності і контрастності. В залежності від умов друку для копіювання виготовляють діапозитив або негатив на фотоплівці, кальці та інших прозорих плівках, головне щоб матеріал пропускав випромінювання, що призводить до дублення. Для точного поєднання контурів при багатоколірному друці на поля діапозитивів наносять однакові мітки у вигляді хрестів. За ним ведеться попередня приладка трафаретів і наступний контроль при друці.